Пирогов В. Л.

Пирогов Володимир Леонідович
Дата народження	18 січня 1950 р.
Місце народження	м. Харків
Дата смерті	3 січня 2022 р.
Місце смерті	м. Київ
Відомий як	український сходознавець, японіст, мовознавець, перекладач, педагог, організатор сходознавчої освіти в Україні
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Вчене звання	доцент
Alma Mater	Харківський державний університет імені О. М. Горького

Пирогов Володимир Леонідович (18 січня 1950, Харків — 3 січня 2022, Київ) — український сходознавець, японіст, мовознавець, перекладач, кандидат філологічних наук, доцент, один із фундаторів розвитку японознавчих студій і сходознавчої освіти в Україні. Багаторічна науково-педагогічна діяльність В. Л. Пирогова була пов’язана з Київським національним лінгвістичним університетом, де він працював на керівних посадах у структурних підрозділах сходознавчого напряму та очолював кафедру мов і цивілізацій Далекого Сходу / кафедру японської філології.

Біографія

Володимир Леонідович Пирогов народився 18 січня 1950 року в місті Харкові. Інтерес до Японії, японської мови й культури Далекого Сходу сформувався в нього ще в шкільні роки. Як згадував сам В. Л. Пирогов, захоплення Японією виникло під впливом перших телевізійних репортажів про цю країну, візитів японських митців до Харкова, творів японської літератури та загального романтичного ореолу східної культури.

У 1972 році закінчив перекладацьке відділення факультету іноземних мов Харківського державного університету імені О. М. Горького. У 1976 році склав державний екзамен на володіння японською мовою, у 1978 році закінчив Центральний патентний інститут. Володів низкою іноземних мов, зокрема японською, китайською, англійською і французькою.

На початку професійної діяльності працював військовим перекладачем, згодом — експертом і перекладачем у сфері патентно-інформаційної роботи, керував інформаційно-технічними службами науково-дослідних установ і виробничих підприємств.

На початку 1990-х років перейшов до науково-педагогічної діяльності. За його участі розвивалися сходознавчі осередки в Харкові: кафедра японської мови в Інституті сходознавства і міжнародних відносин «Харківський колегіум» та кафедра східних мов у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди.

У 1999 році В. Л. Пирогов перейшов на роботу до Київського національного лінгвістичного університету. У КНЛУ він працював на керівних посадах у структурних підрозділах сходознавчого напряму, був директором Інституту східних мов та завідувачем кафедри східних мов і цивілізацій. Його діяльність у цей період сприяла розширенню переліку східних мов, які викладалися в Університеті, залученню до освітнього процесу фахівців-сходознавців і носіїв мов, зміцненню науково-методичної бази підготовки філологів-сходознавців.

У 2004–2007 роках перебував на дипломатичній роботі в Японії, де працював радником з питань освіти і науки Посольства України в Японії. На цій посаді сприяв розвитку українсько-японських зв’язків у сфері освіти, науки і культури.

Після повернення в Україну працював старшим науковим співробітником відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України. У 2010 році повернувся до Київського національного лінгвістичного університету й очолив кафедру мов і цивілізацій Далекого Сходу. Згодом працював завідувачем кафедри японської філології КНЛУ.

Помер 3 січня 2022 року в Києві.

Наукова і педагогічна діяльність

Наукові інтереси В. Л. Пирогова охоплювали японістику, порівняльно-історичне і типологічне мовознавство, перекладознавство, лінгвокраїнознавство, соціолінгвістику, пареміологію, фразеологію, семіотику ієрогліфічного письма, взаємодію японської та китайської мовних і культурних традицій.

У 2003 році в Київському національному лінгвістичному університеті захистив кандидатську дисертацію на тему «Структура і семантика паремійних одиниць японської, англійської, української та російської мов: типологічний та лінгвокультурологічний аспекти» за спеціальністю 10.02.17 — порівняльно-історичне і типологічне мовознавство.

У КНЛУ викладав навчальні дисципліни, пов’язані з японською мовою, історією японської мови, лексикологією, лінгвокраїнознавством, теорією і практикою перекладу. Як педагог поєднував глибоку мовну підготовку, перекладацький досвід і широку культурологічну ерудицію.

В. Л. Пирогов є автором понад 100 наукових, навчально-методичних і перекладних праць. У його доробку — наукові статті, навчальні посібники, словники, переклади японської літератури, праці з японської пареміології, семантики ієрогліфічного письма, перекладу й міжкультурної комунікації.

Особливе місце в науковому доробку В. Л. Пирогова посідає «Словник японських прислів’їв і приказок з відповідниками шістьма мовами», у якому японські паремії подано з українськими, російськими, англійськими, німецькими, французькими та латинськими відповідниками. Це видання стало важливою працею для української японістики, перекладознавства і зіставної пареміології.

Як перекладач В. Л. Пирогов працював із творами японської і китайської літератури, філософськими текстами, класичною поезією. Його перекладацька діяльність поєднувала точність передання змісту з увагою до естетики оригіналу, культурного контексту і семантичної глибини тексту.

Основні праці

1. Пирогов В. Л. Цікава японська мова: навчальний посібник-словник для студентів, що вивчають японську мову. — Харків: ХДПУ ім. Г. С. Сковороди, 1997.
2. Алые листья клёна: японская лирика / упорядкування, переклад, вступна стаття В. Л. Пирогова. — Харків, 1999.
3. Пирогов В. Л. Етнолінгвістичні паралелі у різносистемних мовах // Східний світ. — 2001. — № 1.
4. Пирогов В. Л. Структура і семантика паремійних одиниць японської, англійської, української та російської мов: типологічний та лінгвокультурологічний аспекти: автореф. дис. ... канд. філол. наук. — Київ: КНЛУ, 2003.
5. Пирогов В. Л. Порівняльно-типологічна та структурно-семантична характеристика українських і японських паремій. — Токіо, 2004.
6. Пирогов В. Л. Система ментальних стереотипів, відображена в японських прислів’ях і приказках // Східний світ. — 2007. — № 3.
7. Пирогов В. Л. Принципи логіко-семіотичного моделювання у паремійних фондах різносистемних мов: японська, англійська, українська, російська // Східний світ. — 2008. — № 1.
8. Пирогов В. Л. Словник японських прислів’їв і приказок з відповідниками шістьма мовами: українською, російською, англійською, німецькою, французькою та латинською. — Харків: Торсінг плюс, 2009.
9. Пирогов В. Л. Семантична парадигматика фразеологічних структур китайської та японської мов: порівняльний аспект // Східний світ. — 2009. — № 4.
10. Пирогов В. Л. Семантична інтерференція графо-лексем китайської та японської мов: рефлекси тотожності і диференціації // Східний світ. — 2011. — № 3.
11. Пирогов В. Л. Логографічне письмо як інструмент пізнання і моделювання світу // Філологічний вісник КНЛУ. — 2013.
12. Пирогов В. Л. Дериватизація базової словотворчої моделі «свій — чужий» в японській мові з погляду історичної динаміки форм японського письма: діахронічний та синхронічний аспекти // Studia Linguistica. — 2018.

Відзнаки

• Відмінник освіти України.
• Орден Вранішнього Сонця, Золоті промені з розеткою — державна нагорода Японії, якою В. Л. Пирогова було відзначено за внесок у розвиток українсько-японських наукових, освітніх і культурних зв’язків.

Значення для КНЛУ

Постать Володимира Леонідовича Пирогова посідає важливе місце в історії Київського національного лінгвістичного університету. Його діяльність пов’язана зі становленням і розвитком сходознавчого напряму в Університеті, розбудовою японістики, підготовкою фахівців із мов і культур Далекого Сходу, формуванням наукової школи українського сходознавства.

Під керівництвом і за участі В. Л. Пирогова в КНЛУ зміцнювалася фахова підготовка викладачів, перекладачів і дослідників східних мов. Він сприяв поєднанню мовної, перекладацької, культурологічної та країнознавчої складових у підготовці студентів, розширенню міжнародних освітніх контактів, утвердженню КНЛУ як одного з провідних центрів філологічного сходознавства в Україні.

Джерела

1. Добко Т. В. Світлій пам’яті сходознавця Володимира Леонідовича Пирогова (1950–2022) // Східний світ. — 2023. — № 2 (119). — С. 137–151. [[1]]
2. Пирогов Володимир Леонідович // Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: біобібліографічний словник. — Київ: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2011. ISBN 978-966-02-6137-2.
3. Пирогов Володимир Леонідович — Вікіпедія [[2]].
4. Володимир Пирогов: «Захоплення японською мовою почалося ще в шкільні роки» — Переяславська міська рада.[[3]]
5. Пирогов Володимир Леонідович — Google Академія. [[4]]
6. Каталог Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. [[5]]
7. Матеріали Київського національного лінгвістичного університету про розвиток сходознавчого напряму та кафедри японської філології.