Герасімова І. А.: відмінності між версіями

Матеріал з Київський національний лінгвістичний університет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Створена сторінка: {{Infobox person | name = Герасімова І. А. | посада = викладач }} thumb|right|300px|Герасімова Ірина Андріївна '''Герасімова Ірина Андріївна''' (нар. 7 травня 1993 року) – викладачка кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу (2019–дотеп...
 
мНемає опису редагування
 
Рядок 3: Рядок 3:
| посада        = викладач
| посада        = викладач
}}
}}
[[Файл:Герасімова.jpg|thumb|right|300px|Герасімова Ірина Андріївна]]
[[Файл:Герасімова.jpg|thumb|right|200px|Герасімова Ірина Андріївна]]
'''Герасімова Ірина Андріївна''' (нар. 7 травня 1993 року) – викладачка кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу (2019–дотепер), аспірантка, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених Київського національного лінгвістичного університету.  
'''Герасімова Ірина Андріївна''' (нар. 7 травня 1993 року) – викладачка кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу (2019–дотепер), аспірантка, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених Київського національного лінгвістичного університету.  



Поточна версія на 12:04, 13 травня 2026

Герасімова Ірина Андріївна

Герасімова Ірина Андріївна (нар. 7 травня 1993 року) – викладачка кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу (2019–дотепер), аспірантка, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених Київського національного лінгвістичного університету.

Життєпис

  • У 2016 році закінчила із відзнакою Київський національний лінгвістичний університет, здобула ступінь магістра за спеціальністю «переклад» та здобула кваліфікацію «Магістр перекладу, філолог, перекладач новогрецької і англійської мов, викладач».
  • У 2019 році розпочала професійну діяльність у Київському національному лінгвістичному університеті на посаді викладачки. Нині працюю на кафедрі іспанської і новогрецької філології та перекладу, здійснюю викладацьку, навчально-методичну та наукову діяльність. Беру активну участь у підготовці здобувачів вищої освіти, розвитку філологічної науки та міжнародних академічних ініціатив університету.
  • У 2022 році вступила до аспірантури Київського національного лінгвістичного університету за спеціальністю 035 Філологія. Під час навчання завершила написання дисертаційного дослідження на тему «Звукосимволічна синестезія у віршованих текстах українських та грецьких поетів кінця ХІХ – поч. ХХ ст.».

Наукові інтереси

Метафора, синестезійна метафора, когнітивістика.

Основні публікації

  1. Герасімова, І. А. (2023). Когнітивні механізми творення синестезійних метафор у віршованих текстах. Нова філологія. Збірник наукових праць.Запорізький національний університет. (91), 22–29. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-91-3
  2. Herasimova, I. A. (2024). A multilevel methodology for studying sound-symbolic synaesthetic metaphors in the poetic texts of Ukrainian and Greek poets (late 19th – early 20th centuries). Messenger of Kyiv National Linguistic University. Series “Philology”, 27(1), 28–39. https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2024.309601
  3. Герасімова, І. А. (2025). Мовний код синестезійних метафор у віршованих текстах українських та грецьких поетів-символістів. Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. 2(28), 50-64. https://doi.org/10.32782/2617-3921.2025.28.50-64
  4. Герасімова, І. А. (2025). Алітераційна комбінаторика синестезійних метафор в українській та новогрецькій поезії кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Folia Philologica Київського національного університету імені Тараса Шевченка.(10), 42-50. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2025/10/5
  5. Герасімова, І. А. (2023). Синестезія і метафора: когнітивні механізми творення. Матеріали Міжнародної науково-практичної відеоконференції “Ad orbem per linguas. До світу через мови” (сс. 62–63). Київ: Видавничий центр КНЛУ.
  6. Герасімова, І. А. (2023). Метапрагматичний підхід у дослідженні синестезійних метафор в поетичному мовленні грецьких та українських авторів. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Іноваційні підходи до формування багатомовної та полікультурної компетенції в умовах викликів сьогодення” (сс. 39–41). Одеса: Міжнар. Гуманітар. ун-т. https://hdl.handle.net/11300/26952
  7. Герасімова, І. А. (2024). Метапоетика та метакомунікація у дослідженні синестезійної метафори: теорія впливу та маніпуляції. Матеріали Міжнародної науково-практичної відеоконференції “Ad orbem per linguas. До світу через мови” (сс. 47–48). Видавничий центр КНЛУ.
  8. Герасімова, І. А. (2025). Моделі і типи синестезійних метафор в українських та грецьких віршованих текстах кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Research in Science, Technology and Economics: Collection of Scientific Papers “International Scientific Unity with Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference” (сс. 189-195) https://doi.org/10.70286/isu-22.01.2025
  9. Герасімова, І. А. (2025). Когнітивно-сенсорна природа синестезійних метафор: варіативність моделей у поезії українських та грецьких символістів.“Ad orbem per linguas. До світу через мови”. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Людина і цифрове суспільство: когніція – мова –освіта – дискурс” (сс. 49–51). Видавничий центр КНЛУ.

Професійні досягнення

  • З 2022 року є головою Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених Київського національного лінгвістичного університету. Бере активну участь в організації та проведенні для студентів і молодих учених заходів, пов’язаних із науковою діяльністю, академічним розвитком і популяризацією науки. Представляє Університет на всеукраїнському та міжнародному рівнях, сприяє розвитку міжуніверситетської та міжнародної співпраці.

Закордонні стажування

  • У 2024 році пройшла стажування за програмою академічної мобільності Erasmus+ KA171 в Університеті Гранади (Королівство Іспанія). У межах програми ознайомилася з європейськими підходами до організації освітнього процесу, сучасними методиками викладання іноземних мов і науково-дослідної роботи, а також взяла участь у міжкультурному академічному обміні. Стажування сприяло розширенню професійних компетентностей, налагодженню міжнародних наукових контактів та впровадженню європейського досвіду у подальшу освітню й наукову діяльність.