Штейнбук Ф. М.

Матеріал з Київський національний лінгвістичний університет
Версія від 17:38, 4 травня 2026, створена Wikiuser (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Штейнбук Фелікс Маратович

Штейнбук Фелікс Маратович (нар. 22 жовтня 1960 року) – український літературознавець, доктор філологічних наук (2010), професор (2011).

Життєпис

1986 року закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки зі спеціальності «Російська мова та література» й здобув кваліфікацію «вчитель російської мови та літератури».

  • 1986 –1989 рр. – вчитель російської мови та зарубіжної літератури загальноосвітньої школи № 2 м. Володимира-Волинського.
  • 1989 –2000 рр. – заступник директора з навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи № 2 м. Володимира-Волинського.
  • 2000 – 2003 рр. – старший викладач кафедри української та російської філології Кримського державного гуманітарного інституту, м. Ялта.
  • 2003 – 2004 рр. – заступник декана соціально-гуманітарного факультету Кримського державного гуманітарного інституту, м. Ялта.
  • 2004 – 2010 рр. – декан історико-філологічного факультету Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта).
  • 2010 – 2014 рр. – директор Інституту філології, історії та мистецтв / завідувач кафедри російської мови, теорії та історії літератури Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта).
  • 2014 – 2020 рр. – професор кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету.
  • 2020 – 2024 рр. – професор кафедри русистики та східноєвропейських студій Університету Коменського у Братиславі (Словаччина).
  • 2025 р. – дотепер – професор кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету.

Науковий ступінь і вчене звання

  • 2003 р. – кандидат філологічних наук зі спеціальності 10.01.02 – російська література.
  • 2006 р. – доцент кафедри російської філології.
  • 2010 р. – доктор філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 – теорія літератури.
  • 2011 р. – професор кафедри російської мови, теорії та історії літератури.

Наукові інтереси

Проблематика тілесності у художній літературі. Нонконформізм у світовій літераторі. Українська література ХХ–ХХІ ст. Сучасна українська література і війна.

Членство в організаціях, редколегіях тощо

  • Член спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 із захисту докторських дисертацій: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороду, м. Харків, Україна, з 2012 по 2013 рр.;
  • член спеціалізованої вченої ради Д 64.053.03 із захисту докторських дисертацій: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороду, м. Харків, Україна, з 2014 по 2018 рр.;
  • член спеціалізованої вченої ради К 26.054.06 Київського національного лінгвістичного університету з 2018 по 2021 рр.;
  • член редакційної колегії часопису «Всесвітня література в школах України» (з 2000 р.; Київ, Україна);
  • член редакційної колегії часопису «Innovations, in science, technology and social ecosystems» (з 2022 р.; Ніцца, Франція);
  • член редакційної колегії часопису «Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка» (з 2022 р.; Житомир, Україна);
  • член наукової ради часопису «Studia Ukrainica Posnaniensia» (з 2022 р.; Познань, Польща);
  • член редакційної колегії часопису «Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Філологічні науки» (з 2024 р.; Бердянськ, Україна);
  • член редакційної колегії часопису «Сучасні літературознавчі студії» (з 2016 р., Київ, Україна);
  • член наукової ради часопису «Bibliotekarz Podlaski» (з 2024 р.; Бялийсток, Польща; часопис індексовано у базі Scopus);
  • один з авторів 12-го тому академічної «Історії української літератури»;
  • член журі Міжнародної премії імені Івана Франка (2025 р.).

Основні публікації

Автор понад 210 опублікованих наукових праць, серед яких одноосібні монографії та участь у колективних монографіях, навчально-методичні посібники для вузів та середніх освітніх закладів, наукові статті, у тому числі в наукометричних базах Scopus та Web of Science.

  1. Штейнбук Ф. М. Орієнтовне планування уроків зарубіжної літератури в 11 класах: навчальний посібник. Ялта: РВВ КДГШ, 2001. 156 с.
  2. Штейнбук Ф. М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. 256 с.
  3. Штейнбук Ф. М. Засади тілесного міметизму у текстових стратегіях постмодерністської літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття: [монографія]. Київ: Педагогічна преса, 2007. 292 с.
  4. Штейнбук Ф. М. Тілесність – мімезис – аналіз (Тілесно-міметичний метод аналізу художніх творів): [монографія]. Київ: Знання України, 2009. 215 с.
  5. Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: навчальний посібник. 2-ге вид., випр. та уточн. Тернопіль: Мандрівець, 2009. 280 с.
  6. Штейнбук Ф. Українська література у контексті тілесно-міметичного методу: навчальний посібник. Сімферополь: ВД «Аріал», 2013. 392 с.
  7. Штейнбук Ф. Конвергенція тілесних мікротопосів у сучасній світовій літературі: [монографія]. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. 248 с.
  8. Світова література. Посібник для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. 2015 / Ф. М. Штейнбук, К. В. Таранік-Ткачук, О. О. Гузь, І. П. Двірницька. Київ: Грамота, 2014. 256 с.
  9. Штейнбук Ф. Інкубація «Яєць динозавра»: збірка критичних есеїв-мініатюр. Київ: Люта справа, 2019. 120 с.
  10. Штейнбук Ф. Під «Знаком Саваофа», або «Там, де…» Ульяненко. Ч. 1. Київ. Видавничий дім Дмитра Бураго, 2020. 396 с.
  11. Штейнбук Ф. Під «Знаком Саваофа», або «Там, де…» Ульяненко. Ч. 2. Київ. Видавничий дім Дмитра Бураго, 2022. 392 c.
  12. Штейнбук Ф. (2020) Еротизація дискурсу смерті у романі Олеся Ульяненка Софія. Bibliotekarz Podlaski, 4: 241–256 (Scopus).
  13. Штейнбук Ф. Хворобливий сон Іванди у повісті Олеся Ульяненка Сєдой. Motyw choroby w literatyrze i kultyrze Ukrainy oraz panstw obszaru poradzieckiego, redakcja naukowa Marta Zambrzycka, Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021, s. 103–115 (Scopus).
  14. Shteinbuk F. (2022). Transgressive Character of the Femme Fatale Image in Oles Ulianenko’s Novel “Seraphim”. Respectus Philologicus 2022, № 41 (46): 107–119 (Scopus).
  15. Штейнбук Ф. (2023). Художньо-філософський зміст проблематики бунту у творчості Олеся Ульяненка. Slavia Centralis 1: 148–161 (Scopus).
  16. Штейнбук Ф. (2023). Оригінальність художньої образності Олеся Ульяненка. Зборник Матице Српске за Славистику 103: 135–148 (Scopus; Web of Science).
  17. Shteinbuk F., Gordiienko Y. (2023). Homoeroticism vs Homoaesthetics in the Literary Works. Przestrzenie Teorii 39. P. 221–239 (Scopus).
  18. Штейнбук Ф. (2023). Белетризація щоденникового простору у книзі Олега Сенцова Хроніка одного голодування. Slavia Orientalis 4. С. 815–831 (Scopus).
  19. Штейнбук Ф. (2023). Письмо про війну-онлайн: фікшн vs нонфікшн. Bibliotekarz Podlaski 4. C. 305–322 (Scopus).
  20. Штейнбук Ф. (2024). Проспективність фіналізації у романі Сергія Жадана «Інтернат». Езиков свят/Orbis linguarum 1. С. 130–139 (Scopus).
  21. Штейнбук Ф. (2024). Поетика простору у романі Юрія Яновського Майстер корабля. Poznańskie studia slawistyczne 26. C. 201–119 (Scopus).
  22. Shteinbuk F. (2024). Philosophy and Aesthetics Interaction in S. Aseyev’s Book The Light Path. Forum for World Literature Studies 16/4: Р. 679–697 (Scopus; Web of Science).
  23. Штейнбук Ф. Деякі художні особливості «епосу-еросу» Євгена Гуцала. Studia slavica. № 2. 2025. С. 151–163 (Scopus).
  24. Shteinbuk F., Gordiienko Y. The Enactivist Dimension of the Book “Captivity” by Valeria “Nava” Subotina. Respectus Philologicus 2026, № 49 (54): 116–127 (Scopus).

Наукові профілі

  1. Scopus ID: [1]
  2. Web of Science ResearcherID: AAY-3210-2021 [2]
  3. Google Scholar: [3]
  4. ORCID ID: [4]

Грамоти і нагороди

  • Знак «Відмінник освіти України» (1999, 2001 гг.).
  • І місце у Республіканському етапі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Зарубіжна література» (2001 р).
  • Почесна Грамота Президії Верховної Ради АР Крим (2004 г.).
  • Знак «За наукові досягнення» (2009 г.).
  • Заслужений працівник освіти Автономної Республіки Крим (2013 р.).
  • Лавреат літературної премії в галузі критики імені О. І. Білецького за збірку есеїв-мініатюр «Інкубація “Яєць динозавра”» (2019 р.).
  • Лавреат премії Полтавської обласної ради імені Панаса Мирного у номінації «Література, літературознавство» за збірку есеїв-мініатюр «Інкубація “Яєць динозавра”» (2020 р.).
  • Лавреат літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 1 частину монографії «Під “Знаком Саваофа”, або “Там, де...” Ульяненко» (2021 р.).