Штейнбук Ф. М.

Штейнбук Фелікс Маратович (нар. 22 жовтня 1960 року) – український літературознавець, доктор філологічних наук (2010), професор (2011).
Життєпис
1986 року закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки зі спеціальності «Російська мова та література» й здобув кваліфікацію «вчитель російської мови та літератури».
- 1986 –1989 рр. – вчитель російської мови та зарубіжної літератури загальноосвітньої школи № 2 м. Володимира-Волинського.
- 1989 –2000 рр. – заступник директора з навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи № 2 м. Володимира-Волинського.
- 2000 – 2003 рр. – старший викладач кафедри української та російської філології Кримського державного гуманітарного інституту, м. Ялта.
- 2003 – 2004 рр. – заступник декана соціально-гуманітарного факультету Кримського державного гуманітарного інституту, м. Ялта.
- 2004 – 2010 рр. – декан історико-філологічного факультету Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта).
- 2010 – 2014 рр. – директор Інституту філології, історії та мистецтв / завідувач кафедри російської мови, теорії та історії літератури Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта).
- 2014 – 2020 рр. – професор кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету.
- 2020 – 2024 рр. – професор кафедри русистики та східноєвропейських студій Університету Коменського у Братиславі (Словаччина).
- 2025 р. – дотепер – професор кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету.
Науковий ступінь і вчене звання
- 2003 р. – кандидат філологічних наук зі спеціальності 10.01.02 – російська література.
- 2006 р. – доцент кафедри російської філології.
- 2010 р. – доктор філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 – теорія літератури.
- 2011 р. – професор кафедри російської мови, теорії та історії літератури.
Наукові інтереси
Проблематика тілесності у художній літературі. Нонконформізм у світовій літераторі. Українська література ХХ–ХХІ ст. Сучасна українська література і війна.
Членство в організаціях, редколегіях тощо
- Член спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 із захисту докторських дисертацій: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороду, м. Харків, Україна, з 2012 по 2013 рр.;
- член спеціалізованої вченої ради Д 64.053.03 із захисту докторських дисертацій: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороду, м. Харків, Україна, з 2014 по 2018 рр.;
- член спеціалізованої вченої ради К 26.054.06 Київського національного лінгвістичного університету з 2018 по 2021 рр.;
- член редакційної колегії часопису «Всесвітня література в школах України» (з 2000 р.; Київ, Україна);
- член редакційної колегії часопису «Innovations, in science, technology and social ecosystems» (з 2022 р.; Ніцца, Франція);
- член редакційної колегії часопису «Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка» (з 2022 р.; Житомир, Україна);
- член наукової ради часопису «Studia Ukrainica Posnaniensia» (з 2022 р.; Познань, Польща);
- член редакційної колегії часопису «Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Філологічні науки» (з 2024 р.; Бердянськ, Україна);
- член редакційної колегії часопису «Сучасні літературознавчі студії» (з 2016 р., Київ, Україна);
- член наукової ради часопису «Bibliotekarz Podlaski» (з 2024 р.; Бялийсток, Польща; часопис індексовано у базі Scopus);
- один з авторів 12-го тому академічної «Історії української літератури»;
- член журі Міжнародної премії імені Івана Франка (2025 р.).
Основні публікації
Автор понад 210 опублікованих наукових праць, серед яких одноосібні монографії та участь у колективних монографіях, навчально-методичні посібники для вузів та середніх освітніх закладів, наукові статті, у тому числі в наукометричних базах Scopus та Web of Science.
- Штейнбук Ф. М. Орієнтовне планування уроків зарубіжної літератури в 11 класах: навчальний посібник. Ялта: РВВ КДГШ, 2001. 156 с.
- Штейнбук Ф. М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. 256 с.
- Штейнбук Ф. М. Засади тілесного міметизму у текстових стратегіях постмодерністської літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття: [монографія]. Київ: Педагогічна преса, 2007. 292 с.
- Штейнбук Ф. М. Тілесність – мімезис – аналіз (Тілесно-міметичний метод аналізу художніх творів): [монографія]. Київ: Знання України, 2009. 215 с.
- Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: навчальний посібник. 2-ге вид., випр. та уточн. Тернопіль: Мандрівець, 2009. 280 с.
- Штейнбук Ф. Українська література у контексті тілесно-міметичного методу: навчальний посібник. Сімферополь: ВД «Аріал», 2013. 392 с.
- Штейнбук Ф. Конвергенція тілесних мікротопосів у сучасній світовій літературі: [монографія]. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. 248 с.
- Світова література. Посібник для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. 2015 / Ф. М. Штейнбук, К. В. Таранік-Ткачук, О. О. Гузь, І. П. Двірницька. Київ: Грамота, 2014. 256 с.
- Штейнбук Ф. Інкубація «Яєць динозавра»: збірка критичних есеїв-мініатюр. Київ: Люта справа, 2019. 120 с.
- Штейнбук Ф. Під «Знаком Саваофа», або «Там, де…» Ульяненко. Ч. 1. Київ. Видавничий дім Дмитра Бураго, 2020. 396 с.
- Штейнбук Ф. Під «Знаком Саваофа», або «Там, де…» Ульяненко. Ч. 2. Київ. Видавничий дім Дмитра Бураго, 2022. 392 c.
- Штейнбук Ф. (2020) Еротизація дискурсу смерті у романі Олеся Ульяненка Софія. Bibliotekarz Podlaski, 4: 241–256 (Scopus).
- Штейнбук Ф. Хворобливий сон Іванди у повісті Олеся Ульяненка Сєдой. Motyw choroby w literatyrze i kultyrze Ukrainy oraz panstw obszaru poradzieckiego, redakcja naukowa Marta Zambrzycka, Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021, s. 103–115 (Scopus).
- Shteinbuk F. (2022). Transgressive Character of the Femme Fatale Image in Oles Ulianenko’s Novel “Seraphim”. Respectus Philologicus 2022, № 41 (46): 107–119 (Scopus).
- Штейнбук Ф. (2023). Художньо-філософський зміст проблематики бунту у творчості Олеся Ульяненка. Slavia Centralis 1: 148–161 (Scopus).
- Штейнбук Ф. (2023). Оригінальність художньої образності Олеся Ульяненка. Зборник Матице Српске за Славистику 103: 135–148 (Scopus; Web of Science).
- Shteinbuk F., Gordiienko Y. (2023). Homoeroticism vs Homoaesthetics in the Literary Works. Przestrzenie Teorii 39. P. 221–239 (Scopus).
- Штейнбук Ф. (2023). Белетризація щоденникового простору у книзі Олега Сенцова Хроніка одного голодування. Slavia Orientalis 4. С. 815–831 (Scopus).
- Штейнбук Ф. (2023). Письмо про війну-онлайн: фікшн vs нонфікшн. Bibliotekarz Podlaski 4. C. 305–322 (Scopus).
- Штейнбук Ф. (2024). Проспективність фіналізації у романі Сергія Жадана «Інтернат». Езиков свят/Orbis linguarum 1. С. 130–139 (Scopus).
- Штейнбук Ф. (2024). Поетика простору у романі Юрія Яновського Майстер корабля. Poznańskie studia slawistyczne 26. C. 201–119 (Scopus).
- Shteinbuk F. (2024). Philosophy and Aesthetics Interaction in S. Aseyev’s Book The Light Path. Forum for World Literature Studies 16/4: Р. 679–697 (Scopus; Web of Science).
- Штейнбук Ф. Деякі художні особливості «епосу-еросу» Євгена Гуцала. Studia slavica. № 2. 2025. С. 151–163 (Scopus).
- Shteinbuk F., Gordiienko Y. The Enactivist Dimension of the Book “Captivity” by Valeria “Nava” Subotina. Respectus Philologicus 2026, № 49 (54): 116–127 (Scopus).
Наукові профілі
Грамоти і нагороди
- Знак «Відмінник освіти України» (1999, 2001 гг.).
- І місце у Республіканському етапі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Зарубіжна література» (2001 р).
- Почесна Грамота Президії Верховної Ради АР Крим (2004 г.).
- Знак «За наукові досягнення» (2009 г.).
- Заслужений працівник освіти Автономної Республіки Крим (2013 р.).
- Лавреат літературної премії в галузі критики імені О. І. Білецького за збірку есеїв-мініатюр «Інкубація “Яєць динозавра”» (2019 р.).
- Лавреат премії Полтавської обласної ради імені Панаса Мирного у номінації «Література, літературознавство» за збірку есеїв-мініатюр «Інкубація “Яєць динозавра”» (2020 р.).
- Лавреат літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 1 частину монографії «Під “Знаком Саваофа”, або “Там, де...” Ульяненко» (2021 р.).