← Попереднє редагування Наступне редагування →

Версія за 13:32, 15 лютого 2026

<!DOCTYPE html> <html lang="uk"> <head> <meta charset="UTF-8"> <meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1.0"> <title>Факультет східної і слов'янської філології — Вікіпедія</title> <style>

 * { box-sizing: border-box; margin: 0; padding: 0; }

 body {
   font-family: 'Linux Libertine', 'Georgia', 'Times', serif;
   font-size: 14px;
   line-height: 1.6;
   color: #202122;
   background: #fff;
 }

 /* ── TOP BAR ── */
 .wiki-topbar {
   background: #fff;
   border-bottom: 1px solid #a2a9b1;
   padding: 4px 0;
   font-family: sans-serif;
   font-size: 12px;
   color: #54595d;
 }
 .wiki-topbar-inner {
   max-width: 960px;
   margin: 0 auto;
   padding: 0 20px;
   display: flex;
   justify-content: space-between;
   align-items: center;
 }
 .wiki-topbar a { color: #3366cc; text-decoration: none; }
 .wiki-topbar a:hover { text-decoration: underline; }

 /* ── HEADER / LOGO ── */
 .wiki-header {
   background: #fff;
   border-bottom: 1px solid #a2a9b1;
   padding: 8px 0 0 0;
 }
 .wiki-header-inner {
   max-width: 960px;
   margin: 0 auto;
   padding: 0 20px;
   display: flex;
   align-items: flex-end;
   gap: 20px;
 }
 .wiki-logo {
   display: flex;
   flex-direction: column;
   align-items: center;
   text-decoration: none;
   flex-shrink: 0;
   padding-bottom: 8px;
 }
 .wiki-logo-img {
   width: 50px; height: 50px;
   background: radial-gradient(circle at 40% 35%, #fff 20%, #c8d0e0 60%, #8090b0 100%);
   border-radius: 50%;
   border: 2px solid #a2a9b1;
   display: flex; align-items: center; justify-content: center;
   font-size: 22px;
 }
 .wiki-logo-text {
   font-family: 'Linux Libertine', Georgia, serif;
   font-size: 11px;
   color: #54595d;
   text-align: center;
   margin-top: 2px;
   letter-spacing: 0.5px;
 }
 .wiki-tabs {
   display: flex;
   gap: 0;
   align-items: flex-end;
   font-family: sans-serif;
 }
 .wiki-tab {
   padding: 6px 14px;
   font-size: 13px;
   color: #3366cc;
   text-decoration: none;
   border: 1px solid #a2a9b1;
   border-bottom: none;
   border-radius: 3px 3px 0 0;
   background: #f8f9fa;
   cursor: pointer;
   margin-right: 2px;
 }
 .wiki-tab.active {
   background: #fff;
   color: #202122;
   font-weight: bold;
   border-bottom: 1px solid #fff;
   margin-bottom: -1px;
 }

 /* ── SEARCH ── */
 .wiki-search {
   margin-left: auto;
   display: flex;
   align-items: center;
   gap: 6px;
   padding-bottom: 8px;
   font-family: sans-serif;
 }
 .wiki-search input {
   border: 1px solid #a2a9b1;
   border-radius: 2px;
   padding: 4px 8px;
   font-size: 13px;
   width: 200px;
   outline: none;
   color: #54595d;
 }
 .wiki-search button {
   background: #f8f9fa;
   border: 1px solid #a2a9b1;
   border-radius: 2px;
   padding: 4px 10px;
   font-size: 12px;
   cursor: pointer;
   color: #202122;
   font-family: sans-serif;
 }

 /* ── MAIN LAYOUT ── */
 .wiki-main {
   max-width: 960px;
   margin: 0 auto;
   padding: 20px 20px 40px 20px;
   display: flex;
   gap: 0;
 }

 /* ── SIDEBAR NAV ── */
 .wiki-sidebar {
   width: 160px;
   flex-shrink: 0;
   margin-right: 20px;
   font-family: sans-serif;
   font-size: 12.5px;
 }
 .wiki-sidebar-section {
   margin-bottom: 16px;
 }
 .wiki-sidebar-title {
   font-weight: bold;
   font-size: 12px;
   color: #54595d;
   text-transform: uppercase;
   letter-spacing: 0.5px;
   margin-bottom: 6px;
   border-bottom: 1px solid #a2a9b1;
   padding-bottom: 3px;
 }
 .wiki-sidebar ul {
   list-style: none;
   padding: 0;
 }
 .wiki-sidebar ul li {
   margin-bottom: 4px;
 }
 .wiki-sidebar ul li a {
   color: #3366cc;
   text-decoration: none;
   font-size: 12.5px;
 }
 .wiki-sidebar ul li a:hover { text-decoration: underline; }

 /* ── CONTENT AREA ── */
 .wiki-content {
   flex: 1;
   min-width: 0;
 }

 /* ── PAGE TITLE ── */
 .wiki-page-title {
   font-family: 'Linux Libertine', Georgia, serif;
   font-size: 28px;
   font-weight: normal;
   border-bottom: 1px solid #a2a9b1;
   padding-bottom: 4px;
   margin-bottom: 16px;
   color: #202122;
 }

 /* ── INFOBOX ── */
 .infobox {
   float: right;
   clear: right;
   margin: 0 0 16px 20px;
   border: 1px solid #a2a9b1;
   background: #f8f9fa;
   font-family: sans-serif;
   font-size: 12.5px;
   width: 260px;
 }
 .infobox-title {
   background: #cee0f2;
   text-align: center;
   font-weight: bold;
   font-size: 13px;
   padding: 6px 10px;
   border-bottom: 1px solid #a2a9b1;
   line-height: 1.4;
 }
 .infobox-image {
   text-align: center;
   padding: 10px;
   border-bottom: 1px solid #a2a9b1;
 }
 .infobox-image img {
   max-width: 240px;
   max-height: 180px;
   border: 1px solid #c8ccd1;
 }
 .infobox-image-placeholder {
   width: 240px;
   height: 160px;
   background: linear-gradient(135deg, #e8eef7 0%, #c8d8ee 50%, #a0b8d8 100%);
   border: 1px solid #c8ccd1;
   display: flex;
   flex-direction: column;
   align-items: center;
   justify-content: center;
   color: #54595d;
   font-size: 13px;
   margin: 0 auto;
   gap: 8px;
 }
 .infobox-image-placeholder .img-icon { font-size: 40px; }
 .infobox-image-caption {
   font-size: 11.5px;
   color: #54595d;
   margin-top: 6px;
   line-height: 1.4;
 }
 .infobox table {
   width: 100%;
   border-collapse: collapse;
 }
 .infobox table tr td {
   padding: 4px 8px;
   border-top: 1px solid #eaecf0;
   vertical-align: top;
   line-height: 1.5;
 }
 .infobox table tr td:first-child {
   font-weight: bold;
   width: 45%;
   color: #54595d;
 }
 .infobox table tr td a {
   color: #3366cc;
   text-decoration: none;
 }
 .infobox table tr td a:hover { text-decoration: underline; }

 /* ── ARTICLE TEXT ── */
 .wiki-content p {
   margin-bottom: 12px;
   text-align: justify;
   hyphens: auto;
 }
 .wiki-content a {
   color: #3366cc;
   text-decoration: none;
 }
 .wiki-content a:hover { text-decoration: underline; }

 /* ── TOC ── */
 .toc {
   background: #f8f9fa;
   border: 1px solid #a2a9b1;
   display: inline-block;
   padding: 12px 18px;
   margin: 0 0 18px 0;
   font-family: sans-serif;
   font-size: 12.5px;
   min-width: 200px;
 }
 .toc-title {
   font-weight: bold;
   text-align: center;
   margin-bottom: 8px;
   font-size: 13px;
 }
 .toc ol {
   margin: 0;
   padding-left: 20px;
 }
 .toc ol li {
   margin-bottom: 3px;
 }
 .toc ol li a {
   color: #3366cc;
   text-decoration: none;
 }
 .toc ol li a:hover { text-decoration: underline; }
 .toc ol ol {
   padding-left: 16px;
   margin-top: 3px;
 }

 /* ── HEADINGS ── */
 .wiki-content h2 {
   font-family: 'Linux Libertine', Georgia, serif;
   font-size: 20px;
   font-weight: normal;
   border-bottom: 1px solid #a2a9b1;
   padding-bottom: 4px;
   margin: 24px 0 12px 0;
   color: #202122;
 }
 .wiki-content h3 {
   font-family: 'Linux Libertine', Georgia, serif;
   font-size: 16px;
   font-weight: bold;
   margin: 18px 0 10px 0;
   color: #202122;
 }

 /* ── TABLES ── */
 .wikitable {
   border-collapse: collapse;
   margin: 12px 0 18px 0;
   font-family: sans-serif;
   font-size: 13px;
   width: 100%;
 }
 .wikitable th {
   background: #eaecf0;
   border: 1px solid #a2a9b1;
   padding: 6px 10px;
   text-align: left;
   font-weight: bold;
 }
 .wikitable td {
   border: 1px solid #a2a9b1;
   padding: 5px 10px;
   vertical-align: top;
 }
 .wikitable tr:nth-child(even) td { background: #f8f9fa; }

 /* ── LISTS ── */
 .wiki-content ul, .wiki-content ol {
   margin: 8px 0 12px 28px;
 }
 .wiki-content li { margin-bottom: 4px; }

 /* ── CLEARFIX ── */
 .clearfix::after {
   content: ;
   display: table;
   clear: both;
 }

 /* ── FOOTER ── */
 .wiki-footer {
   border-top: 1px solid #a2a9b1;
   margin-top: 40px;
   padding-top: 14px;
   font-family: sans-serif;
   font-size: 12px;
   color: #54595d;
   text-align: center;
 }
 .wiki-footer a { color: #3366cc; text-decoration: none; }
 .wiki-footer a:hover { text-decoration: underline; }

 /* ── CATEGORIES ── */
 .wiki-categories {
   border-top: 1px solid #a2a9b1;
   padding: 10px 0;
   font-family: sans-serif;
   font-size: 12.5px;
   color: #54595d;
 }
 .wiki-categories a { color: #3366cc; text-decoration: none; }
 .wiki-categories a:hover { text-decoration: underline; }

</style> </head> <body>

   <a class="wiki-logo" href="#">

🌐

Вікіпедія
Вільна енциклопедія

   </a>

     <a class="wiki-tab active" href="#">Стаття</a>
     <a class="wiki-tab" href="#">Обговорення</a>

     <input type="text" placeholder="Пошук у Вікіпедії">
     <button>🔍</button>

Факультет східної і слов'янської філології КНЛУ

Факультет східної і слов'янської філології
Тип	Факультет університету
Засновано	<a href="#">1989</a> (підготовка сх. мов); <a href="#">2021</a> (статус факультету)
Розташування	<a href="#">Київ</a>, Україна
Студентів	понад 800 (2026)
Декан	<a href="#">Охріменко Марина Анатоліївна</a>
Університет	<a href="#">Київський національний лінгвістичний університет</a>
Кафедри	4
Культ. центри	10 + Інститут Конфуція
Партнери	33 угоди з 9 країн

Факультет східної і слов'янської філології — структурний підрозділ <a href="#">Київського національного лінгвістичного університету</a> (КНЛУ), що здійснює підготовку фахівців зі східних та слов'янських мов. Станом на 01 січня 2026 року на факультеті навчається більше 800 студентів за першим (бакалаврським) і другим (магістерським) рівнями вищої освіти.

Зміст

<a href="#history">Історія</a>
1. <a href="#founding">Заснування (1989–1993)</a>
2. <a href="#development">Розвиток (1994–2005)</a>
3. <a href="#modern">Сучасний період (2005–дотепер)</a>
<a href="#structure">Структура факультету</a>
<a href="#directions">Напрями роботи</a>
<a href="#international">Міжнародна співпраця</a>
<a href="#centers">Освітньо-культурні центри</a>

Історія

Заснування (1989–1993)

Історія викладання східних мов в <a href="#">Київському національному лінгвістичному університеті</a> розпочалася у <a href="#">1989</a> р., що мало непересічне значення для України, яка дедалі активніше розширювала свої економічні та культурні контакти не лише із західним світом, але й країнами Сходу.

Загалом сходознавство в Україні має давні традиції та значні здобутки: досить згадати хоча б наукову школу академіка <a href="#">Агатангела Кримського</a>. Проте, на початку 30-х рр. ХХ ст. сходознавчі дослідження в нашій країні було згорнуто, а переважна більшість учених-сходознавців репресована, що завдало непоправної шкоди цьому напряму української науки. Ситуація не змінилася й у повоєнний період, коли сходознавством займалися лише невеликі відділи кількох інститутів Академії наук УРСР, чого було вкрай недостатньо для організації систематичної та всебічної розробки сходознавчої проблематики. Натомість основні дослідницькі центри, які вивчали країни Сходу, були зосереджені в Москві і Ленінграді.

З розпадом СРСР Україна перестала залежати від Москви, чим скористалися й українські вищі навчальні заклади, і зокрема Київський державний педагогічний інститут іноземних мов, де у <a href="#">1989</a> р. було розпочато підготовку філологів з китайської та японської мов. Могутній імпульс подальшому розвитку східних мов дало проголошення незалежності України в <a href="#">1991</a> р. Ці обставини сприяли створенню в <a href="#">1991</a> р. в структурі університету кафедри східних мов (завідувач — кандидат історичних наук, доцент Сєднєв Владислав Володимирович), яка перебрала на себе підготовку перекладачів китайської та японської мов. Серйозну допомогу в науково-методичному забезпеченні навчального процесу надали посольства Китаю та Японії.

У <a href="#">1993</a> р. розпочав свою діяльність Інститут Сходу (директор — В. В. Сєднєв). Того ж року було започатковано підготовку фахівців із спеціальності «Переклад» (турецька та друга іноземна мова), що стало можливим завдяки допомозі, наданій Посольством Туреччини в Україні.

Розвиток (1994–2005)

Реорганізація в <a href="#">1994</a> р. кафедри східних мов призвела до появи кафедри східних мов і цивілізацій. А вже наступного року на базі Інституту Сходу і згадуваної кафедри в структурі університету було створено Інститут «Схід-Захід», який очолив професор Сєднєв В. В. Водночас з реорганізацією тривало збільшення кількості мов: було введено підготовку перекладачів з арабської, корейської, японської та китайської мов.

У <a href="#">1997</a> р. відбулася важлива реорганізація: Інститут «Схід-Захід» було трансформовано в Інститут східних мов. Того ж року завдяки допомозі з боку Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні було започатковано викладання перської мови. Цей рік став важливою віхою в розвитку східної філології в Університеті ще й завдяки тому, що було завершено створення україномовних програм з усіх дисциплін східних мов та налагоджено сталі творчі контакти з Інститутом сходознавства НАН України.

Зусиллями керівництва Інституту (1998–1999 рр. його очолював доцент Анатолій Андрійович Гупалов, у 1999–2001 рр. — доцент Володимир Леонідович Пирогов) до навчального процесу залучалися висококваліфіковані фахівці-лінгвісти та відомі сходознавці, а також носії мов. В інституті в різний час викладали: А. С. Шанін, Г. М. Минка, Ван Нінвен (китайська мова); Б. В. Корнілов, Тен Сінічі (японська мова); Кан Ден Сік (корейська мова); А. І. Багіров, Н. М. Ксьондзик (турецька мова); А. П. Зєнцев, Т. Ф. Маленька (перська мова); І. О. Тершех, О. О. Хамрай (арабська мова) та ін.; викладачі-волонтери Чжоуни, Чжан Фан, Генерлін, Цзен Чуньїн (секція китайської мови) — від Міністерства освіти КНР; Каноко Атараші, Сатоко Татсума, Хіроко Учимура (секція японської мови) — від Асоціації підтримки японської дипломатії та Японської фундації; Ун Хен Сон, Со Кван Джі, Лі Менг Джо, Хо Ун А, Пак Менг Джі, Лі Кі Гван (секція корейської мови) — від Корейської міжнародної організації «КОІСА»; Чевік Мустафа Хюсейн, Яшар Учар, Мехмед Терзі (секція турецької мови) — від Турецької агенції з співпраці й розвитку; Салем Номан Ахмед, Абдул Рахман Аль-Махмуд (секція арабської мови) — від Міністерства закордонних справ Арабської Республіки Єгипет; Ростамі Афшин, Амірі, Давуд Еспархам, Моддабері (секція перської мови) — від Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні та ін.

Інститут східних мов продовжував розвивати партнерські зв'язки з вищими навчальними закладами кількох азіатських країн. До розбудови цього напрямку долучився директор Інституту у 2001–2003 рр. кандидат педагогічних наук, професор Євген Сергійович Спіцин. Зусиллями його наступника — кандидата філологічних наук, доцента Сергія Володимировича Сорокіна (очолював Інститут у 2003–2005 рр.) — було проведено ліцензування всіх спеціальностей та завершено роботу з упорядкування навчальних програм. У цей час Інститут організовував міжнародні конференції та симпозіуми; на його базі проводилися всеукраїнські студентські олімпіади із східних мов. Найбільшою мірою у створенні спеціалізованих кабінетів допомогла Республіка Корея.

До <a href="#">2010</a> року підготовка студентів в Інституті східних мов проводилася за двома спеціальностями — «Переклад» та «Мова та література». Інститут готував викладачів та перекладачів з китайської та японської мов, а також перекладачів з корейської, арабської, турецької та перської мов. Крім основної східної, студенти також вивчали другу іноземну (англійську) мову та за бажанням могли опанувати і третю (західну чи східну) мову. Найкращим студентам надавалася можливість проходити короткотермінове стажування в університетах Туреччини, Єгипту, Ірану; переможці олімпіад з японської та китайської мов мали можливість пройти однорічне або навіть дворічне мовне стажування у вищих навчальних закладах Японії та Китаю.

Сучасний період (2005–дотепер)

З листопада <a href="#">2005</a> р. Інститут очолює доктор філософії Українського вільного університету (Німеччина), доктор історичних наук, професор Ігор Володимирович Срібняк. Одним з показників творчого поступу Інституту було започаткування видання (з <a href="#">2006</a> р.) міждисциплінарного збірника наукових праць «Українська орієнталістика» (головний редактор — проф. Ігор Володимирович Срібняк).

У <a href="#">2007</a> р. відбулося започаткування викладання ще однієї східної мови — гінді, що дозволило Україні інтенсифікувати економічні та культурні зв'язки з Індією.

З <a href="#">2009</a> року директором Інституту східних мов знову став Сорокін Сергій Володимирович. У <a href="#">2021</a> році Інститут східних мов став факультетом сходознавства під керівництвом Сорокіна С. В., а в <a href="#">2022</a> році факультет було розширено за рахунок слов'янських мов (польська, чеська), у результаті чого назву було змінено на факультет східної і слов'янської філології.

З <a href="#">2024</a> року і до сьогодні факультет східної і слов'янської філології очолює кандидат філологічних наук, доцент <a href="#">Охріменко Марина Анатоліївна</a>. Станом на 01 січня 2026 року на факультеті навчається більше 800 студентів за першим (бакалаврським) і другим (магістерським) рівнями вищої освіти.

За роки незалежного існування Україна зусиллями своїх провідних університетів зуміла значною мірою задовольнити власні потреби у викладачах і перекладачах зі східних мов. За цей час нашим університетом було здійснено велику кількість випусків спеціалістів із східної філології.

Структура факультету

Нині в структурі факультету східної і слов'янської філології функціонують такі кафедри:

Кафедра східної філології (завідувач — доктор філологічних наук, професор Валігура Ольга Романівна)
Кафедра корейської і японської філології (завідувачка — кандидат історичних наук, доцент Наталія Олександрівна Пророченко)
Кафедра китайської філології (завідувачка — доктор філософії, доцент Геворгян Каріна Людвигівна)
Кафедра англійської мови і перекладу (завідувачка — кандидат філологічних наук Рибачківська Людмила Євгеніївна)

При кафедрі східної і слов'янської філології факультету успішно діє аспірантура, де проходять підготовку за програмою доктора філософії за спеціальністю В11 Філологія (035 Філологія) ОНП «Філологія у вимірах сьогодення: мовознавство, літературознавство, перекладознавство» 16 аспірантів 1–4 років навчання денної і заочної форми здобуття освіти.

Напрями роботи

На сьогодні головними напрямами роботи факультету східної і слов'янської філології є:

Забезпечення на високому науково-методичному рівні підготовки фахівців першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти спеціалізації В11 06 Філологія. Східні мови та літератури (переклад включно), перша арабська / іврит / китайська / корейська / перська / турецька / японська — навчання східних мов та оволодіння майбутніми фахівцями сумою компетентностей і досягнення програмних результатів навчання, що визначені для конкретної освітньої програми;
Здійснення навчально-методичної роботи, підготовка і видання підручників і навчальних посібників для методичного забезпечення навчальних дисциплін;
Організація і здійснення наукової роботи з дослідження мов, літератур й історії східних країн, мови яких вивчаються; підготовка і друк монографій, наукових статей; участь у конференціях різного рівня; підвищення наукової кваліфікації науково-педагогічних працівників кафедр факультету шляхом навчання в аспірантурі КНЛУ.

Міжнародна співпраця

КНЛУ і факультет східної і слов'янської філології активно розвиває співпрацю з університетами та науковими установами країн Сходу. Це включає програми обміну студентами, спільні наукові дослідження та стажування. Такі ініціативи сприяють поглибленню знань студентів про культури та традиції східних країн.

Академічна мобільність є важливим аспектом сучасної освіти, оскільки вона сприяє розвитку як студентів, так і науково-педагогічних працівників. Факультет східної і слов'янської філології КНЛУ має тривалу історію не тільки викладання східних мов, але й укладання двосторонніх угод між різними закладами освіти. Ключовими аспектами важливості академічної мобільності для розвитку сходознавчого напрямку є: покращення мовних навичок, розширення кругозору, академічний обмін знаннями, міжнародні контакти, підвищення конкурентоспроможності, інновації в навчанні, соціальна відповідальність.

На сьогодні укладено 33 угоди із ЗВО з дев'яти східних країн:

Країна	Заклади вищої освіти
<a href="#">Азербайджан</a>	Азербайджанський університет мов (м. Баку), Бакинський слов'янський університет
<a href="#">Алжир</a>	Університет Мохамед Бен Ахмед, Університет Ахмед Драя в Адрар, Університетський центр Салхі Ахмед Наама
<a href="#">Держава Ізраїль</a>	Global Israel Initiative
<a href="#">Ісламська Республіка Іран</a>	Інститут міжнародних відносин при МЗС ІРІ, Тегеранський університет Аль-Захра
<a href="#">Китайська Народна Республіка</a>	Педагогічний університет Цзянсу, Тянцьзінський університет іноземних мов, Університет Ланьчжоу, Пекінський університет іноземних мов, Східно-китайський педагогічний університет, Шанхайський університет іноземних мов
<a href="#">Королівство Марокко</a>	Університет Мухаммеда V в м. Рабат, Університет Каді Айяд
<a href="#">Ліванська Республіка</a>	Бейрутський арабський університет
<a href="#">Республіка Корея</a>	Пусанський університет іноземних мов, Санґьольський університет, Університет Усок, Сувонський університет, Ханкукський університет іноземних мов, Корейський національний університет, Університет СоВон, Університет Кунсан, Університет Чонбук, Університет Чонджу, Корейський центр освіти в Україні, Університет Ханнам, Ханянський Університет
<a href="#">Японія</a>	Університет економіки і права (м. Осака), Японський університет економіки, Університет Доккіо, Нагойський університет іноземних досліджень

Освітньо-культурні центри

На факультеті функціонують 10 освітньо-культурних центрів:

Назва центру	Директор
Центр тюркологічних студій імені Агатангела Кримського	проф. Сорокін С.
Центр турецької мови і літератури імені Мехмеда Акіфа Ерсоя	доц. Тімкова Т.
Центр азербайджанської мови і культури імені Гейдара Алієва	викл. Шихизаде І.
Центр кореєзнавства	ст. викл. Тогобицька А.
Центр перської мови і культури	доц. Охріменко М.
Центр арабської мови і літератури	викл. Нечипоренко І.
Китайський культурно-освітній центр	доц. Геворгян К.
Центр японської мови і культури	ст. викл. Родзінська О.
Центр польської мови і культури імені Юліуша Словацького	доц. Мінєнкова Н.
Центр чеської мови і культури	доц. Ващенко О.

Також на факультеті діє <a href="#">Інститут Конфуція</a>, відкритий у <a href="#">2013</a> році (директор від української сторони — доц. Геворгян К.).

     Категорії:
     <a href="#">Факультети університетів України</a> ·
     <a href="#">Київський національний лінгвістичний університет</a> ·
     <a href="#">Сходознавство в Україні</a> ·
     <a href="#">Освіта в Києві</a> ·
     <a href="#">Філологічні факультети</a>

Цю сторінку востаннє відредаговано 15 лютого 2026 року.

Текст доступний на умовах <a href="#">Creative Commons Attribution-ShareAlike</a>; також можуть застосовуватися додаткові умови.

<a href="#">Політика конфіденційності</a> · <a href="#">Про Вікіпедію</a> · <a href="#">Відмова від відповідальності</a> · <a href="#">Зв'язатися з Вікіпедією</a>

</body> </html>

Історія університету: відмінності між версіями