Пророченко Н. О.: відмінності між версіями

Матеріал з Київський національний лінгвістичний університет
Перейти до навігації Перейти до пошуку
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
 
Рядок 46: Рядок 46:
[[Категорія:Науковці України]]
[[Категорія:Науковці України]]
[[Категорія:Викладачі]]
[[Категорія:Викладачі]]
[[Категорія:Викладачі|Рибачківська Л. Є.]]
[[Категорія:Викладачі|Пророченко Н. О.]]

Поточна версія на 13:05, 25 квітня 2026


Пророченко Наталія Олександрівна

Пророченко Наталія Олександрівна – український сходознавець, кандидат історичних наук (1997), старший науковий співробітник (2006), доцент (2008).

Життєпис

У 1993 р. закінчила з відзнакою Київський університет ім. Тараса Шевченка, за спеціальністю історик, викладач історії, історії України

  • 1998 – 2003 – працювала в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України на посадах молодшого наукового співробітника, наукового співробітника, старшого наукового співробітника, працювала за сумісництвом старшим викладачем у Київському національному лінгвістичному університеті;
  • 2003 – 2004 – доцент кафедри історії України і зарубіжних країн Київського національного лінгвістичного університету.
  • 2004 – 2007 – доцент кафедри міжнародної інформації Університету економіки і права «КРОК».
  • 2007 – 2022 – доцент кафедри мов і цивілізацій Близького та Середнього Сходу Київського національного лінгвістичного університету.
  • З 2022 р. і дотепер – завідувач кафедри корейської і японської філології Київського національного лінгвістичного університету.

Науковий ступінь і вчене звання

  • 1997 рік – кандидат історичних наук (спеціальність 07.00.02 «Всесвітня історія»);
  • 2006 рік – старший науковий співробітник (спеціальність «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку»);
  • 2008 рік – доцент (кафедра мов і цивілізацій Близького та Середнього Сходу).

Наукові інтереси

Історія країн Сходу, ісламознавство, історія міжнародних відносин. Авторка понад 100 публікацій наукового характеру.

Основні публікації

  1. Туреччина: історія, культура, географія: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. – К.: Світ знань, 2005. – 232 с.
  2. Українська тюркологія у ХХ – на початку ХХІ ст.: розвиток і основні здобутки. (2023). Проблеми всесвітньої історії, (21), с. 154–175. [1]
  3. Українсько-турецькаспівпраця в гуманітарній сфері у 1991–2021 рр. (2024). Сторінки історії, (58). 346-368. [2]
  4. Історія розвитку та релігійно-етичне підґрунтя ісламських фінансових інститутів в сучасній світовій системі. (2025). Вісник КНЛУ. Серія «Історія, економіка, філософія». Вип. 31. С. 181-192. DOI: [3]
  5. Трансформація зовнішньої політики Японії в контексті російської-української війни. «Вісник науки та освіти (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»)»: журнал. 2025. № 10(40). С. 2848–2862.DOI: [4]

Грамоти, нагороди

Подяка МОНУ (2023 рік).